1 - Б
2 - А
3 - В
4 - Г
5 - А
6 - Б
Рівень 2
1 - А3 Б2 В1
2 - Квітка, вирощена Маленьким принцом, мала дещо заздрісну та самовпевнену вдачу. Вона була впевнена в своїй винятковості і вважала себе найкрасивішою та найважливішою квіткою на світі. Вона примхлива та вимоглива, часто висловлювала претензії та вимагала особливого догляду від Маленького принца. Таким чином, її вдача можна охарактеризувати як надмірно самовпевнену та заздрісну.
3 - Головним героєм повісті "Чайка Джонатан Лівінгстон" є чайка на ім'я Джонатан Лівінгстон. Він є центральною фігурою твору і виконує роль протагоніста. Джонатан Лівінгстон відокремлюється від свого стада, відмовляючись від традиційного життя чайки, і прагне досягти більшого саморозвитку та духовного розкриття.


Інші герої, які зустрічаються в повісті, виступають як підтримуючі персонажі і мають меншу вагу в порівнянні з Джонатаном Лівінгстоном.
Рівень 3
1 - Чайці Джонатану Лівінгстону довелося подолати кілька випробувань, щоб досягти досконалості:


Відсторонення від стада: Джонатан Лівінгстон був відсторонений і відкинутий своїм стадом через його незвичайну бажання досягти вищого політання. Це було перше випробування, яке вимагало від нього мужності та відмови від соціальних очікувань.


Тренування та самовдосконалення: Джонатан Лівінгстон прагнув вдосконалити свої політні навички і досягти максимальної швидкості та майстерності. Він проводив безліч годин на тренуваннях та вправах, випробовуючи нові політні прийоми та стратегії.


Подолання фізичних та ментальних обмежень: Джонатан Лівінгстон мав подолати свої власні обмеження і перебороти страх перед невдачею. Він мав зіткнутися з власними сумнівами та переконатися, що його мрії можуть бути досяжними.


Пошук духовного розкриття: Для досягнення досконалості, Джонатан Лівінгстон був змушений перейти вищу рівні духовності. Він розумів, що політ – це не лише фізична дія, але й джерело мудрості та свідомості.


Ці випробування символізують його духовний шлях самовдосконалення та пошуку сенсу життя. Кожне з них допомагало йому розширювати межі своєї свідомості, вдосконалювати волю та майстерність, і наближало його до досягнення досконалості.
2 - Твір "Маленький принц" Антуана де Сент-Екзюпері вважається філософською казкою-притчею з кількох причин:


Символічна алегорія: У творі персонажі та події мають символічне значення і виконують роль алегорій. Кожен персонаж та елемент мають глибокий смисл, який можна розглядати як універсальні філософські концепції. Наприклад, планети, які відвідує Маленький принц, представляють різні стани суспільства та людських характерів, що відображають різні аспекти людської природи.


Філософські теми: У творі "Маленький принц" порушуються різні філософські теми, такі як сенс життя, любов, втрачена невинність, самовідданість, особистісне зростання та духовність. Ці теми пронизують твір і дають можливість читачеві роздумувати над глибокими питаннями та пошуком сенсу у світі.


Мудрість через простоту: Одна з особливостей філософської казки-притчі полягає у тому, що складні філософські ідеї та моральні принципи висловлюються через прості, доступні образи та ситуації. Це дозволяє автору передати складні філософські концепції простим та зрозумілим мовою, що робить їх доступними широкому колу читачів.


Звернення до дитячої натури: "Маленький принц" звертається до внутрішнього дитячого начала в кожній людині. Це надає твору елементи невинності, фантазії та відкритості, що допомагають читачеві поглибитися в філософські роздуми та розглядати їх з нової перспективи.


Такі характеристики дозволяють вважати "Маленького принца" філософською казкою-притчею, яка, не занурюючись в складну філософську термінологію, пропонує читачеві глибокі роздуми про життя та людську природу.
Рівень 4
1 - У світі пустого квакшання та монотонного політання, Чайка Джонатан Лівінгстон відчував невпинну тягу до саморозвитку та досконалості. Він наважився вийти за межі зграї, відкинути припинений голос криків та відкрити двері до світу незалежності.


Перші кроки були неспокійними. Зграя осуджувала його, плекала сумніви та висміювала. Він зіткнувся з насмішками та злітними поглядами. Але Чайка Джонатан не зупинявся. Його особистість відкривала нові горизонти, а зграя ставала просто тінню на його шляху до висоти.


Заворожений небесними вітрами, він розширював свої крила і танцював серед облаків. Кожен польот ставав його самореалізацією та самопізнанням. Він вивчав закони природи, вчився розуміти сенс життя. І з кожним новим політанням він ставав сильнішим, мудрішим та вільнішим.


Та коли доля принесла йому знайомство зі своїми сородичами, Чайка Джонатан розповідав їм про радощі безмежного політання та магію самовдосконалення. Він став ментором і натхненником для інших, розпалюючи у них вогонь віри в власні можливості. Він з'єднався з зграєю, але не втратив своєї особистості.


Так він показав, що гармонія між особистістю та зграєю можлива. Чайка Джонатан Лівінгстон став символом того, що кожен з нас може вийти за межі обмежень і здійснити свої найзаповітніші мрії, не втрачаючи своєї унікальності.


Він показав, що в нас є внутрішні крила, які чекають на свій політ. Він нагадав, що особистість не зникає, але стає сильнішою, коли з'єднується з рівними їй душами. Чайка Джонатан Лівінгстон вивчив не лише мистецтво політання, але й мистецтво бути собою у світі, де особистість і зграя можуть існувати у прекрасній гармонії.